Дніпропетровська область
Дніпропетровська область утворена 27 лютого 1932 р. Її площа становить 31,9 тис. кв. км (5,3% від території України). Чисельність населення — 3567,6 тис. чол. (7,5% населення України), у тому числі міське — 2960,3 тис. чол. (83%), сільське -607,3 тис. чол. (17%). Щільність населення — 112 чол. на кв. км. Головна водна артерія області — Дніпро, інші великі ріки належать до його басейна.
Місто Дніпропетровськ засноване у 1776 році за указом Катерини II і на її честь отримало назву Катеринослав. Його бурхливе зростання, так само як і розвиток усієї області, припало на кінець XIX століття, коли було відкрито Криворізьке залізорудне родовище і побудовано (у 1884 р.) Катерининську залізницю. Тоді ж було розпочато будівництво найбільших металургійних заводів. До 1914 р. Катеринославська губернія вже фактично була сформованим великим промисловим районом. Перша світова війна, а за нею революція та громадянська війна вкрай негативно позначилися на стані господарства області. Відновлення господарства на Катеринославщині розпочалося у 1922 р. У результаті відновлювальних робіт до 1927 р. були введені в експлуатацію залізні та марганцеві рудники, металургійні та машинобудівні заводи. Швидке відновлення народного господарства після закінчення війни дозволило промисловості області вже на початку 50-х років вийти на довоєнні обсяги виробництва.
Основними галузями промисловості Дніпропетровської області є: чорна металургія та машинобудування (і насамперед важке), а також хімія та електроенергетика. Область є провідним виробником в Україні марганцевої (100%) та залізної руди (до 90%), забезпечує до 2/3 сталевих труб та до 70% прокату від загальноукраїнського рівня. Таким чином, регіон є основною металургійною та машинобудівною базою України.
Характеризуючи сільськогосподарське виробництво Дніпропетровської області, слід зазначити, що головною галуззю є рослинництво, спеціалізацією якого можна вважати виробництво зернових (насамперед пшениці), соняшнику та цукрових буряків.
Основні визначні пам'ятки: палац Потьомкіна (кінець XVIII ст.), Преображенський собор.
