Розташована в центральній частині України, у середньому плині річки Дніпро. На півночі межує із Гомельською областю Республіки Білорусь, на сході — із Чернігівською й Полтавською, на південному сході й півдні — із Черкаською, на південному заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями. Північна частина Київської області перебуває в межах Поліської, а південна — головним чином на Придніпровській низовині, на південно-західну частину області заходять відроги Придніпровської височини. На території області поширені в основному лісові й лісостепові ландшафти.
Київська область була утворена 27 лютого 1932 р. Її площа становить 28,1 тис. кв. км (4,7 % від території України). Чисельність населення — 1827,9 тис. осіб (3,7% від населення України), у тому числі міське населення — 1053,5 тис. осіб (58%), а сільське — 774,4 тис. осіб (42%). Щільність населення — 65 осіб на кв. км.
Адміністративний центр — місто Київ, яке є містом республіканського підпорядкування.
Область небагата на корисні копалини. Тут зустрічаються: торф, буре вугілля, будівельні матеріали. Найбільше значення мають запаси будівельних матеріалів.
Найтрагічнішою подією XIV–XVII ст. стало вторгнення Батия. Частина населення Київщини була змушена залишати обжиті місця й вирушати в безпечніші райони — на Волинь, у Галицьку землю,
Новий етап розвитку для Києва та Київської області настав після входження України до складу Російської держави. У 1708 р. було утворено Київську губернію. Після адміністративної реформи у 1775 р. створюється Київське намісництво, до якого увійшли майже вся Полтавщина та два повіти Чернігівщини — Остерський та Козелецький. Трагічні сторінки біографії регіону поповнилися вже в недалекому минулому однією з найболючіших ран людства. Чорнобильська катастрофа 1986 р. назавжди залишиться незагоєною раною області, як, втім, і всієї країни та навіть світу.
У структурі ВВП провідне місце займає промисловість, на другому місці знаходиться сільське господарство, далі йдуть будівництво, транспорт і сфера послуг. Основу промисловості складають електроенергетика та харчова промисловість, виділяються також машинобудування та металообробка, хімія та нафтохімія.
Машинобудування та металообробка спеціалізуються на виробництві обладнання для хімічної промисловості (Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний жовтень») та підприємств торгівлі, машин для тваринництва та виробництва кормів, екскаваторів (Бородянський екскаваторний завод), меліоративної техніки, електротехнічних виробів побутового призначення — холодильників (Васильківський завод холодильників), кондиціонерів, світлотехнічного обладнання (Броварський світлотехнічний завод).
Обличчям хімічної та нафтохімічної промисловості області є Білоцерківський шинний завод № 2, «Білоцерківщина». Також у регіоні розвинена мікробіологічна промисловість («Біохімік» — Бородянський район, смт Немешаєве).
Сільське господарство області характеризується високим рівнем розвитку. Сільське господарство області спеціалізується на зерноводстві, буряководстві та
Основні визначні пам'ятки: національний
